Що таке холестерин

Холестерин — це жироподібна речовина (ліпід), яка є в кожній клітині вашого тіла. Він потрібен для побудови клітинних мембран, вироблення гормонів, вітаміну D та жовчних кислот, що допомагають перетравлювати їжу. Більшу частину холестерину виробляє сама печінка, а решту ви отримуєте з їжею тваринного походження.

Холестерин не розчиняється у крові, тому переміщається в ній у складі особливих часток — ліпопротеїнів. Розрізняють «поганий» холестерин низької щільності (ЛПНЩ, або LDL), який може відкладатися на стінках судин, і «добрий» холестерин високої щільності (ЛПВЩ, або HDL), що допомагає виводити надлишок холестерину з організму назад до печінки.

Ліпідограма — розгорнутий аналіз крові — показує загальний холестерин, ЛПНЩ, ЛПВЩ і тригліцериди. Разом ці показники допомагають оцінити ризик атеросклерозу та серцево-судинних захворювань, зокрема інфаркту міокарда та інсульту. Саме тому холестерин перевіряють як під час профілактичних оглядів, так і за наявності чинників ризику.

Крім холестерину, ліпідограма показує тригліцериди — ще один вид жирів у крові, надлишок яких також підвищує ризик для судин. Тригліцериди особливо чутливі до харчування, вживання алкоголю та надмірної ваги. Тому лікар оцінює всі показники ліпідограми разом, а не якийсь один окремо, аби скласти цілісне уявлення про стан обміну жирів у вашому організмі.

Для аналізу беруть кров із вени. Щоб результат був точним, напередодні варто уникати надмірно жирної їжі та великих доз алкоголю, а також дотримуватися звичного способу життя. Якщо лікар просив здати кров натще, останній прийом їжі має бути приблизно за 9–12 годин до аналізу. Про всі ліки, які ви приймаєте, слід повідомити заздалегідь, адже деякі з них впливають на рівень ліпідів.

Яка норма холестерину

Норма холестерину залежить від лабораторії, а також від вашого індивідуального серцево-судинного ризику. Для людей із діабетом чи хворобами серця цільові значення нижчі. Тому завжди орієнтуйтеся на референсні значення вашого бланка й на пояснення лікаря.

Загальноприйняті орієнтовні значення загального холестерину для дорослих такі:

• бажаний рівень — менше 5,2 ммоль/л;
• погранична зона — від 5,2 до 6,2 ммоль/л;
• високий рівень — 6,2 ммоль/л і вище.

Для «поганого» холестерину ЛПНЩ загалом діє правило: чим нижче, тим краще, а «добрий» ЛПВЩ, навпаки, бажано мати вищим. Аналіз зазвичай здають натще, якщо лікар не сказав інакше, оскільки нещодавня їжа може вплинути передусім на рівень тригліцеридів.

Важливо розуміти, що загальний холестерин сам по собі не дає повної картини. Лікар оцінює співвідношення фракцій та ваші індивідуальні чинники ризику — вік, артеріальний тиск, куріння, наявність діабету й спадковість. Саме тому цільові цифри для однієї людини можуть відрізнятися від цифр для іншої.

Що означає підвищений холестерин

Підвищений холестерин тривалий час не дає жодних симптомів, і людина може роками не підозрювати про проблему. Саме тому його називають «тихою» загрозою. З часом надлишок «поганого» холестерину відкладається на стінках артерій, утворюючи бляшки, які звужують просвіт судин і погіршують кровообіг. Це підвищує ризик інфаркту та інсульту.

Знижений холестерин трапляється рідше і здебільшого не є самостійною проблемою, але дуже низькі значення інколи супроводжують деякі захворювання. Значення показника завжди оцінюють у контексті загального стану здоров’я та інших аналізів.

Слід також враховувати, що на результат впливають тимчасові чинники — нещодавнє переїдання жирної їжі, вживання алкоголю чи гострі захворювання. Тому одне вимірювання не завжди відображає ваш звичний рівень, і при сумнівних значеннях лікар може порадити повторити аналіз через певний час, щоб отримати достовірнішу картину.

Можливі причини відхилень

Підвищений рівень холестерину можуть спричиняти:

• харчування з великою кількістю насичених жирів і трансжирів;
• малорухливий спосіб життя та надмірна маса тіла;
• куріння й надмірне вживання алкоголю;
• спадкова схильність (сімейна гіперхолестеринемія);
• деякі хвороби — цукровий діабет, гіпотиреоз, захворювання нирок.

На рівень холестерину також впливають вік і гормональні зміни, зокрема в жінок після менопаузи показники можуть зростати. Знижені значення інколи пов’язані із захворюваннями печінки, підвищеною функцією щитоподібної залози або тяжкими виснажливими станами. У кожному випадку причину встановлює лікар після додаткового обстеження.

На рівень холестерину значною мірою впливає спосіб життя. Раціон із меншою кількістю насичених жирів і трансжирів, більшою кількістю овочів, риби, цільних злаків і клітковини, регулярна фізична активність, підтримання здорової ваги та відмова від куріння здатні помітно поліпшити показники. Ці кроки корисні майже всім, але їхню достатність у вашому випадку оцінює лікар.

Холестерин змінюється поволі, тому його зазвичай контролюють періодично, а не щодня. Порівняння результатів у динаміці інформативніше за одне вимірювання: воно показує, чи діють зміни способу життя або призначене лікування. Саме тому важливо не пропускати повторні аналізи, які радить лікар.

Своєчасне виявлення й контроль підвищеного холестерину допомагають зменшити ризик серцево-судинних ускладнень у майбутньому. Проте жоден показник не варто розглядати як вирок чи привід до самолікування. Рішення про потребу в ліках і про їхній вид ухвалює лише лікар, спираючись на повну картину вашого здоров’я.

Коли звертатися до лікаря

Оскільки високий холестерин зазвичай не відчувається, важливо перевіряти його регулярно, особливо після 40 років або за наявності чинників ризику. Обов’язково зверніться до лікаря, якщо результат перевищує норму, а надто якщо у вас є високий тиск, діабет, зайва вага чи родичі з ранніми серцево-судинними хворобами.

Помітну роль відіграє спадковість. При сімейній гіперхолестеринемії рівень холестерину буває високим уже в молодому віці, попри здоровий спосіб життя. Якщо у ваших близьких родичів були ранні інфаркти чи інсульти, обов’язково повідомте про це лікаря, адже це важливий чинник, який впливає на оцінку ризику й тактику спостереження за вами.

Лікар оцінює не саму лише цифру холестерину, а сукупний серцево-судинний ризик з урахуванням віку, статі, тиску, куріння та інших показників. На основі цієї загальної картини він вирішує, чи достатньо змінити спосіб життя, чи потрібне медикаментозне лікування. Такий підхід дає змогу підібрати рішення саме для вашої ситуації, а не орієнтуватися лише на усереднені норми.

Не починайте приймати препарати для зниження холестерину самостійно. У багатьох випадках почати варто зі зміни харчування, збільшення фізичної активності та відмови від куріння, і лише лікар вирішує, чи потрібні ліки та які саме. Результат аналізу — це привід оцінити загальний серцево-судинний ризик, а не готовий діагноз.